А що якби у 2019-му переміг Порошенко?

Квітень 2019 року, другий тур: Володимир Зеленський отримує 73%, Петро Порошенко близько 24%. Уявімо інший сценарій. Альтернативна історія завжди лишається припущенням.

Другий термін зі слабким мандатом

Здобутки першого терміну: відновлення армії після 2014 року, безвіз (2017), Угода про асоціацію з ЄС, Томос, мовний закон, курс на НАТО в Конституції.

Тягар: скандал з «Укроборонпромом», офшори, звинувачення у збереженні старої системи, низька довіра.

Президент, якому не довіряє значна частина суспільства, завжди має слабку позицію для реформ.

Без монобільшості, з коаліціями

Зеленський отримав монобільшість і швидко ухвалював закони (ринок землі, зняття депутатської недоторканності). Партія Порошенка на виборах 2019 року набрала близько 8%, тож без складних домовленостей не обійшлося б.

Плюс: більше балансу й менше концентрації влади.

Мінус: повільні рішення й ризик політичної кризи.

Курс щодо Росії

Зеленський у 2019-2021 роках робив ставку на діалог: обміни полоненими, розведення сил, «формула Штайнмаєра», нормандська зустріч у Парижі. Порошенко, найімовірніше, тримав би лінію «Армія. Мова. Віра.» без поступок.

Прихильники: це не давало б Кремлю сигналу слабкості.

Опоненти: Мінські домовленості підписав саме Порошенко, і реального просування до миру тоді теж не було.

Вторгнення 2022 року: однозначної відповіді немає

Перша позиція: рішення Путіна не залежало від прізвища президента, мета була знищити українську державність.

Друга позиція: жорсткіший курс і інша підготовка могли б змінити розрахунки Кремля або покращити оборону на півдні.

Третя позиція: президент із 24% підтримки й розколоте суспільство могли б здатися Кремлю ще привабливішою ціллю.

Окремо: у лютому 2022-го рішення Зеленського залишитися в Києві стало символом спротиву. Як діяла б інша людина на його місці, ми не знаємо.

Відносини із Заходом

Порошенко мав налагоджені особисті зв'язки із західними лідерами ще з 2014 року. Водночас обсяг допомоги після 2022 року значною мірою визначався масштабом агресії й стійкістю українців, а не лише особою президента.

Суспільство: розчарування чи послідовність?

Вибори 2019 року були протестом проти «старих облич». Перемога Порошенка могла б посилити недовіру до виборів як інструменту змін. Його прихильники вважають, що країна отримала б послідовність державної політики замість «перезапуску з нуля».

Підсумок

Одні впевнені, що з Порошенком країна була б краще підготовлена. Інші вважають, що він втратив довіру, і друга каденція поглибила б кризу. Ще інші кажуть, що головні події визначала Росія, а не вибір українців у 2019-му.

А як думаєте ви?

Це припущення, а не прогноз. Напишіть свій варіант в обговоренні каналу «А що якщо…».